 Сьогодні, за кілька днів до виборів, для всіх учасників київської виборчої кампанії, які декларують опозиційність до Черновецького, має настати момент істини. І для тих, хто щиро вірить у реальність своєї перемоги, і тих, чию віру команда чинного мера зміцнила сумою із сімома нулями.
Усі вони мають визначитися: або продовжувати безплідну імітацію боротьби, або зробити ряд кроків, щоб звільнити Київ від аферистів.
Я точно знаю, що кияни переможуть окупантів. Але від позиції та відповідальності політиків так званого демократичного табору залежить час та ціна цієї перемоги. Моє переконання базується не на дискредитованій соціології чи інфантильних ілюзіях, якими втішають себе окремі претенденти на столичну булаву.
Моя впевненість випливає із чіткого усвідомлення того факту, що більшість українського народу, і в першу чергу киян, завжди виявлялися розумнішими від тих, хто обманом чи підкупом намагалися нав'язати їм свою правду.
Саме тому команда Черновецького не має жодних перспектив на загальну стратегічну перемогу в Києві.
Але демократичні сили мають позбавити антикиївську владу шансів навіть на короткострокову тактичну перевагу.
Будь-який позитивний результат вимагає конкретних дій — у нашому випадку кількох кроків до перемоги.
Перший крок найбільш очевидний – відмова від балотування претендентів, які вважають себе опозиційними до нинішньої київської влади, але які не спроможні перемогти, на користь кандидата, який гарантовано виграє.
Так історично склалося, що єдиною альтернативою Леоніду Черновецькому є Віталій Кличко. Це прекрасно усвідомлюють всі виборчі штаби: і Олександра Турчинова, і Олександра Омельченка, і Миколи Катеринчука.
Всі вони мають справжню соціологію – не ту локшину, що заполонила ЗМІ, а правдиву, для внутрішнього вжитку. Там чітко видно, що симпатії киян є стабільними, і ніяких чудес, як-то зростання рейтингу кандидата з 6% до 32% не існує, незважаючи на впливовість його політичної сили чи харизматичність лідерки.
Реально нічого не світить на мерському напрямку, ані "господарникам", ані "красивим", ані "сором’язливим", які не вийдуть за межі 7-9%. Своєю участю вони лише підіграють нинішньому меру, якого такий стан справ абсолютно влаштовує.
2004 року Помаранчева революція відбулася після того, як Юлія Володимирівна відмовилася від власних амбіцій заради спільної справи. Цей сильний вчинок сильної жінки став визначальною передумовою для перемоги. Це єдиний випадок у нашій історії, коли демократи довели здатність об’єднуватися не лише перед стратою.
Саме тому, я звертаюся до Юлії Тимошенко та Олександра Турчинова, наших майбутніх партнерів по коаліції в Київраді, дати шанс Києву залікувати рани, завдані Черновецьким і відмовитись від мерських амбіцій.
Цим ви не лише продемонструєте власну силу і шляхетність, але й забезпечите умови для спільної гарантованої перемоги. Роботи у великій київській команді вистачить всім. Це значно краще, аніж вже за тиждень виправдовуватися перед киянами за своє неминуче третє місце у виборах мера.
Я звертаюся до Олександра Олександровича Омельченка. Ми з Вами знайомі багато років, я завжди поважав Вашу думку, як одного з найбільш досвідчених та принципових українських політиків. Але Ви чудово розумієте, що нинішня боротьба не принесе Вам нічого, окрім розчарування. Ви вже посіли гідне місце в історії Києва.
Воно з кожним днем виглядає все більш масштабно і рельєфно на тлі хаосу імені Черновецького.
Сан Саничу, не перекреслюйте себе, дайте шанс Києву очиститися. Я буду поважати Вас за будь-якого рішення. Але не впевнений, що кияни пробачать Вам непоступливість, яка призвела до консервації злочинної влади. Ви маєте прийняти мудре рішення.
Я звертаюся також до Миколи Катеринчука. Миколо, багато людей вважають тебе перспективним політиком. Але довіру треба виправдовувати відповідальністю та щирістю.
Ти мусиш визнати, що Київ для тебе є лише плацдармом для подальшої політичної кар’єри. Звичайно можна доводити у суді, що ти не "технічний кандидат". Але що це міняє по суті? Ті кілька відсотків, які ти зачистиш з демократичного поля, не виправдають твоїх амбіцій.
Ця кампанія стане початком твого політичного фіналу. Адже в очах киян твоя провина за можливе повторне пришестя Черновецького буде найважчою. Ще є час – наберися мужності і зроби крок, який дасть тобі шанс вирости у справжнього політичного гравця.
Інший ключовий момент останнього етапу кампанії — необхідність підтримки віри людей у значущість власного голосу, особливо тих, хто перебуває в роздумах – йти чи не йти.
Я знаю, що більшість з вас втомилася від політики і ваша віра у зміни на краще не така сильна, як раніше. Так, демократи не скористалися шансом, який вони отримали після Помаранчевої революції.
Але я заклинаю вас – не будьте байдужими! У нас є реальний шанс все змінити на краще. Особливо це стосується молоді, яка хоча і є рушійною силою нашого міста, але часто виявляє суспільну інертність. Якщо ви проігноруєте ці вибори, ваше майбутнє оберуть інші. І це стане для вас неприємним відкриттям.
Будь-яка нечисть боїться світла. Нинішній мер паразитує на слабкості соціально незахищених киян. Він найбільше боїться молодих, свідомих людей. Саме тому у гуртожитках університетів завелися торговці душами, які платять готівкою за голос у чужий кошик.
Через цей страх технологи мера придумали ідею з масовим вивезенням молоді на стадіон "Чайка" напередодні виборів, де буде багато пива і модної музики. Вони розраховують, що для вас літр пива цінніше за майбутнє вашого міста. Міста, у якому жити вам, де будуть народжуватися і рости ваші діти. Доведіть їм, що вони помиляються.
Я хочу звернутися до всіх киян. Незалежно від того, кого ви підтримуєте і кому довіряєте — не забувайте, що причиною дострокових виборів стала масштабна корупція та беззаконня команди Черновецького.
Сьогодні на суспільну свідомість здійснюється масована пропаганда, де влада в обличчі мера демонструє ангельську турботу про кожного з вас. Але спробуйте чесно відповісти самі собі на запитання: чи довірили б ви особисто цій людині розпоряджатися власними грошима, чи довірили б ви йому доглядати ваших дітей?
Я більш ніж переконаний, що тих, хто відповість ствердно, буде катастрофічно мало. Так навіщо давати йому можливість управляти долями мільйонів… Ми – кияни – маємо виявити громадянську свідомість і викоренити це зло, яке пустило паростки на центральній вулиці міста.
Тільки очистивши Київ від корупції та лицемірства, ми зробимо його європейською столицею.
|
