Віталій Кличко: Чинна українська влада застрягла в часі (Bloomberg Polska)

30.05.2012 17:58

31 травня лідер політичної партії «УДАР» Віталій Кличко візьме участь у Global Forum у Вроцлаві. Напередодні візиту до Польщі політик відповів на запитання польського економічного журналу Bloomberg.

– Яким був ваш шлях у політику? Що змусило вас створити політичну партію та взяти участь у виборах мера Києва?

– Я завжди цікавився політикою. Як спортсмен, я багато подорожував по світу, бачив, як люди живуть у різних державах у різних політичних системах. Я завжди питав, чому українці живуть гірше, ніж найближчі сусіди на заході – поляки, угорці, чехи, словаки? У 2004 році під час помаранчевої революції я стояв на холодних вулицях разом із своїм народом, виступаючи проти спроб авторитарного режиму сфальсифікувати результати виборів. Після цього я вирішив піти у політику – бо відчував, що можу щось змінити. Я двічі брав участь у виборах мера Києва та до міської ради. На жаль, на мерських програв, але разом із моїми політичними соратниками ми змогли сформувати сильну опозиційну фракцію у Київській міські раді, яка принципово виступає проти корупційних дій місцевої влади. Деякі члени політичної фракції не витримали тиску з боку влади і залишили наші ряди, щоб зберегти свій бізнес. Це був їх вибір. Ті, що залишились, вирішили заснувати політичну партію Український Демократичний Альянс за Реформи (УДАР). Партія об’єднує тих українців, які поділяють християнсько-демократичну ідеологію, європейські політичні цінності, віддані ідеї реформувати уряд в інтересах народу поза інтересів бізнесу, олігархів та інших груп впливу.

– Якого політичного вектору, на вашу думку, дотримується Україна зараз: Росії чи Європейського Союзу?

– Парадоксально, але на сьогоднішній день українська влада застрягла у часі і, схоже, не рухається за жодним з цих напрямків. Переважна більшість українців вважає, що Україна йде не туди. Дві третіх бажають зближення із Європою, і майже половина хоче нормальних добросусідських відносин із Росією. Для мене очевидно, що політики втратили довіру людей і зараз стоять на місці.

– Як ви вважаєте, якими будуть наслідки кримінального переслідування і тюремного ув’язнення Юлії Тимошенко?

– Показовий суд та тюремне ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко говорить про те, що влада обрала метод вибіркового правосуддя і помсти. Ця політична тактика пов’язана із «зачисткою рядів» до парламентських виборів у жовтні. Опитування громадської думки показують, що якби вибори відбулись сьогодні, правляча Партія регіонів втратила б владу і змушена була б піти в опозицію. Щоб зберегти владу, виборче законодавство було змінено, і тепер замість 450 депутатів, які обирались за партійними списками, половина буде обрана за партійними списками, а половина в одномандатних округах, щоб заможній бізнесмен, лояльний до уряду, мав змогу купити голоси у багатьох районах, і заплатити правлячій партії за її втрати по партійним спискам. Це така їх стратегія утримання влади.

– Чому Україна є важливою для Європейського Союзу, чому для Росії і чому для Польщі?

– Для усіх наших сусідів Україна є геополітично важливою державою. Як торгівельний маршрут для природних ресурсів, товарів широкого вжитку та продуктів – завдяки виходам до Європи та Чорного моря. Як важливий транспортний вузол, який пов’язує повітряні, морські, річні шляхи, залізничні дороги та автомобільні шляхи, відтак робить можливим перевезення вантажів та пасажирів на Схід, Захід, Північ та Південь, поєднуючи Європу з Азією, Балкани з Кавказом. Україна – двадцятирічна молода демократія, яка знаходиться у процесі формування своєї національної місії та інтересів. Так само як і Польща, Україна може розділити переваги східного сусідства та впроваджувати європейські демократичні цінності і принципи колективної безпеки. А для багатьох демократично налаштованих громадян Росії, Україна є уособленням надії, що демократичні цінності, свободи та права будуть поширені й на сході.

– Як ви оцінюєте шанси України приєднатись до НАТО та Європейського Союзу?

– Шлях України до інтеграції в Європейський Союз є зрозумілим. По-перше, Угода про Асоціацію з ЄС та Договір про Зону Вільної Торгівлі обговорювались протягом п’яти років та були парафовані 30 березня. Тепер потрібно, щоб їх ратифікували члени ЄС та Україна. Цей договір допоможе модернізувати нашу економіку, зробити її більш конкурентоздатною на міжнародному рівні, залучити більше іноземних інвестицій, інтегруючи Україну до Європейської економіки. Ми можемо отримати зелене світло для ратифікації угоди восени, залежно від того, чи будуть парламентські вибори в Україні вільними та чесними. Таким чином, ми зрозуміємо, як швидко відбудеться інтеграція України в ЄС. Сьогодні ми не говоримо про членство в ЄС, натомість наголошуємо на важливості торгівельних та економічних відносин між Україною та ЄС на основі спільної прихильності демократичним цінностям та рівності перед законом. Цей підхід підтримується більшістю українців, хоча ми бачимо, що офіційний Київ штучно сповільнює цей процес. А щодо НАТО, найперше, що потрібно зробити – зруйнувати старі стереотипи, які існують в українців щодо Північно-Атлантичного Альянсу. У країнах Центральної та Східної Європи завдяки точній інформації про Альянс громадяни цих країн змогли прийняти обґрунтоване рішення про членство в НАТО.

– Які на вашу думку помилки робить Україна у внутрішній та зовнішній політиці?

– Протягом останніх двох років ми бачимо згортання демократичних та економічних свобод, яких досягли після помаранчевої революції. Права та свободи людини, включаючи свободу зібрань та свободу слова, постійно порушуються. Закон було замінено на вибіркове правосуддя. Переслідують представників опозиції, деякі її лідери знаходяться за гратами за сфабрикованими справами. Розмови про боротьбу із корупцією теж вибіркові. Державні економічні та природні ресурси належать винятково правлячій партії та її сателітам завдяки закритим тендерам та відсутності конкурентів. Останнє дослідження Transparency International показало зниження позиції України у рейтингу сприйняття корупції. Внутрішньополітичні кроки Януковича та його уряду знизили очікування Європи від України. Янукович зробив ряд значних поступок Росії, підписавши надто спірні Харківські Угоди, які продовжили строк перебування Російського Чорноморського Флоту у Севастополі та задекларували позаблоковий статус України, що суперечить, на мою думку, національним інтересам України.

– Які ваші очікування від Європейського Союзу?

– Україна потребує більшої участі ЄС у її долі. Я маю на увазі не тільки міждержавне співробітництво, але й участь Європейського Союзу у розвитку українського суспільства. Це означає більшу допомогу від ЄС та більш ефективне управління. Допомога повинна сприяти інституціональним змінам, але має бути більше наголосу на соціальних питаннях: контакти, освітні програми обміну, в першу чергу, для студентів та молоді. Візова політика не повинна перешкоджати поїздкам та співробітництву між Україною та ЄС.

– Що ви скажете про Угоду про Асоціацію?

– Потрібно розпочати процес ратифікації Угоди, щоб вона вступила в силу. Це не варто розглядати як подарунок режиму Януковича. Угода є важливою, оскільки вона створює умови, за яких Україна може стати дійсно демократичною та процвітаючою державою. Цей процес повинен жорстко контролюватись. Наше партнерство має бути справедливим, та, за необхідності, жорстким. Підтримка ЄС потрібна українцям цього року, в рік проведення парламентських виборів, як ніколи раніше. У цьому контексті я хотів би підкреслити, що наші польські друзі завжди підтримували інтеграцію України в Європу. Ця підтримка була незмінною, і навряд чи щось може змінитись з новим урядом у Польщі.

– Як ви оцінюєте політику Росії щодо України?

– Проблема полягає у самому ставленні Росії, яка досі розглядає Україну як молодшого, норовливого брата, який входить в російську сферу «привілейованих інтересів». Для забезпечення свого панування Росія готова використовувати усі можливі інструменти «м’якої сили», щоб здійснювати тиск на ціни російського газу, який коштує Україні більше, ніж іншим країнам Європи. Я впевнений, що Україна та Росія повинні будувати взаємовигідні відносини, досягаючи за необхідності компромісних рішень. У той же час ми ніколи не повинні переходити «червону лінію», яка визначається національними інтересами та гідністю нашої країни.

– У якій мірі економічна криза на Заході вплинула на Україну? Чи не здається вам, що Західна Європа більше зайнята своїми справами, аніж тим, що відбувається у її східних сусідів?

– Я розумію, що ЄС змушений мати справу із багатьма проблемами – інституційними, економічними, соціальними. Невирішеними є питання, пов’язані із сусідством із такими країнами, як Україна. Ми часто чуємо в Брюсселі про розчарування та втому від подій, які відбуваються в нашій країні. Хочу сказати – свої внутрішні проблеми ми, українці, повинні вирішувати самотужки. Тим не менш, створення істинно демократичної, процвітаючої України буде також в інтересах ЄС. Допомогти нам в цьому можуть довгострокові інвестиції з ЄС. 

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
Новини