Валентин Наливайченко: Митний союз для України – це повернення в СРСР. Ще на гірших умовах (День)

21.12.2012 09:54

У інтерв’ю газеті "День" народний депутат поділився враженнями від перших днів новообраного парламенту, розповів про перші кроки фракції "УДАР", а також дав оцінку спробам української влади здати Україну в Митний союз в обмін на нібито вигідні економічні умови.

 

- Пане Валентине, ви вперше стали народним депутатом. Які враження?

- На народних депутатів має бути більше навантаження. Ми, як нова фракція в парламенті, дуже невдоволені таким режимом роботи: тільки починаємо працювати, як раптом перерва на півгодини, на чотири години або взагалі на тиждень. Це не подобається нам і не подобається людям. Чому депутати так довго відпочивають?

«УДАР Віталія Кличка» прийшов в парламент, щоб працювати. Ми вже підготували пакет важливих ініціатив. Зокрема, вже зареєстрували проекти законів про скасування пільг депутатів, подолання двовладдя у столиці, постанову про створення Тимчасової комісії з розслідувань фактів фальсифікації під час виборів та комісії з розслідування фактів корупції. І це тільки перші кроки.

По-друге, треба зробити все можливе, щоб робота кожного депутата була більш прозорою. Висвітлювати роботу Верховної ради треба по-новому. Телеканал «Рада», друковане видання «Голос України» - це, може, і добре, але ж робота парламенту не обмежується сесійною залою або протокольними заходами. Треба йти далі. Необхідно встановити веб-камери і транслювати всі засідання - в комітетах, в сесійній залі, - навіть те, що відбувається в кулуарах. Якщо проходитиме цікава конференція чи круглий стіл, вони теж мають транслюватися на сайті ВР. Не обов’язково витрачати додаткові гроші з бюджету, щоб через сучасні технології зробити роботу законодавчого органу прозорою. Аналогічно має бути доступним в онлайн режимі прийом громадян, де б він не проходив – в Києві чи на окрузі.

І ще - надмірну охорону з Верховної Ради потрібно зняти, щоб парламент був доступнішим для людей. Якщо депутати не знають думки громадян, які закони вони писатимуть?

- А нинішній склад парламенту готовий до цього?

- В більшості - ні, але ми обралися до ВР як нова політична сила, яка намагається зробити політику більш щирою, відкритою і чесною. «УДАР» в перші ж дні роботи парламенту зареєстрував законопроект, який скасовує пільги для депутатів. Ми хочемо прирівняти депутатів у соціальному статусі до будь-якого громадянина України, і починаємо з себе. Робота депутата – це законотворча робота, яка потребує знань, вміння, політичного досвіду, а не соціальних пільг. Безкоштовні путівки, спеціальні лікарні – всі ці привілеї мають бути скасовані. А гроші слід спрямувати на першочергові потреби людей, - хоча б на те, щоб розчистити дороги від снігу.

- В перші ж дні засідання нової Ради депутати проявили себе – бійками. Ви схвалюєте силові методи вирішення питань?

- Ми дорослі і відповідальні люди. Нам не подобається, коли Партія регіонів та її сателіти порушують закони. Нам також не подобається, коли, порушуючи закон, вдаються до дворових бійок. Це дискредитує статус народного депутата. Люди обирали нас працювати, а не вправлятися в тому, хто більше ґудзиків відірве або сильніше штовхне. Всередині Верховної Ради має бути дискусія, повага до парламентської меншості, особисте голосування... До бійки в найвищому законодавчому органі я ставлюся так само, як і до бійки в школі чи на вулиці – негативно. У нас досить сил і мудрості, щоб без бійок відстоювати свою позицію. Хоча ми залишаємо за собою право блокувати трибуну, аби не допустити кричущого порушення закону.

Наше завдання – повернути парламенту політичну силу. Ми повинні покінчити з безсиллям опозиції і з безсиллям законодавчої гілки влади загалом.

- Нещодавно Європарламент закликав демократичні сили в Україні не співпрацювати з партією «Свобода». Як відреагуєте?

- Ми ставимося з повагою до резолюцій Європейського парламенту і поважних міжнародних організацій. Разом з тим, співпраця і взаємодія опозиційних сил – це один з важливих елементів відновлення парламентаризму в Україні. Ми очікуємо, що наші партнери по опозиції будуть ставитися з повагою до всіх – не допускатимуть проявів ксенофобії, зневаги до людей іншої національності, кольору шкіри тощо. Це вчорашній день. Одні намагаються поділити Україну на Захід і Схід, інші – за національною та етнічною ознакою. Це призводить до все нових конфліктів, які ослаблюють Україну.

- До речі, аналогічний заклик – не співпрацювати з комуністами, європарламентарі не захотіли підтримати.

- Тут я хотів би нагадати, що є резолюція ОБСЄ від 2009 року, яка прирівняла і засудила нацизм та комунізм. Більш того, було рекомендовано всім країнам ОБСЄ, в тому числі Україні, не пропагувати ці людоненависницькі ідеології (наприклад, не викладати в школах). А нинішня влада з комуністами і досі грається, фактично формує з ними більшість, роздає їм посади. Більше того, КПУ цинічно заявляє, що їм повинна дістатися частина комітетів за квотою опозиції.

- Як ви думаєте, росіяни були зацікавлені, щоб в резолюції згадали про «Свободу»?

- У слабкій Україні зацікавлені всі, хто не бажає нам добра. Головне, щоб жодна політична сила в Україні не давала підстав для цього. Зрозуміло, що будь-які провокації в Україні будуть використовуватися проти неї.

- Все більше експертів говорять про те, що «Свобода» завдяки своїм радикальним, хоча не завжди результативним, діям, поступово займає нішу основної опозиційної сили. Як прокоментуєте?

- Для «УДАРу» якісь показові чи пафосні речі не є важливими. Для нас головне – європейське майбутнє України, боротьба з корупцією, люстрація влади... Для нас важливий не піар, а цілеспрямована законодавча діяльність. З цього ми і почали свою роботу в Раді. Крім законопроекту про скорочення пільг, ми зареєстрували й інші законопроекти, які мають вирішити ці завдання. Чому цього не робить Партія регіонів? Чому досі навіть не представлений новий склад Кабміну?

- Чому?

- Тому що уряд безвідповідальний. До сьогоднішнього дня протягнутий «регіоналами» і комуністами новий-старий прем’єр Азаров так і не відповів – яким чином український Кабмін даватиме відповідь на фінансову і економічну кризу? Немає жодних дискусій, жодних звітів. Яким чином він збирається змінювати – не прізвища (одного родича чи знайомого з Донецька на іншого з Луганська), а структуру уряду? Радянська система адміністрування Азарова себе давно віджила, а вони досі цього не розуміють. Для них важливо розставити своїх людей і продовжити в ручному режимі керувати країною. Це ж якесь ханство, де важелі впливу, бюджет – все залежить від настрою в одному кабінеті. Сучасні країни займаються розвитком інфраструктури, вкладають гроші у створення додаткових робочих місць, в національне виробництво. А нинішня влада робить вигляд, що сьогодні головне питання – це прізвище того чи іншого урядовця.

- Азаров каже, що призначення затягуються, тому що шукають найкращих – професіоналів.

- Коли Партія регіонів протягувала голосування за Азарова, у сесійному залі радісно бігали мінімум 250 чоловік і всі вигукували, які вони професіонали. Сам Азаров говорив, що «тільки ми і більше ніхто» знаємо як проводити реформи. То де ж ці люди?

- Повернімося до парламенту. Як ви оцінюєте сам процес обрання і тих людей, які врешті посіли місця в президії Верховної ради?

- Наша партія в першу чергу пропонувала визначити не прізвища, а заслухати звіт попереднього парламенту і затвердити критерії, за якими мають визначатися кандидати на посади у владі: голови Верховної Ради, віце-спікерів, голови уряду, міністрів. Ми висунули такі критерії: 1) Непричетність до корупції і обов’язкова письмова декларація про відсутність рахунків в офшорах у кандидата та членів його сім’ї, навіть якщо треба провести міжнародну перевірку з цього приводу; 2) Непричетність до утисків свободи слова та прав людини; 3) Повага до парламентаризму і кожного депутата.

- Але критерії не враховані…

- Більшість перелякано послухала і навіть не захотіла про це розмовляти. Для них головне – призначити потрібну людину. Це замкнуте коло. Але його треба розривати. Дотримання таких критеріїв стало б передумовою для люстрації влади.

- На вашу думку, Рибак – компромісна фігура?

- Якщо він враховуватиме інтереси опозиції, а не лише працюватиме на одну із сторін. Я б утримався від оцінки його як особистості. Але як до кандидата, який мав би пройти перевірку за згаданими критеріями, питання є.

- А те, що в президії парламенту знову представник комуністів (перший віце-спікер – на цей раз Ігор Калєтнік)?

- Звичайно, це не нормально. Комуністи вкотре зрадили своїх виборців. Це політична корупція, яка, до речі, має бути предметом парламентського розслідування.

- До речі, що це за була історія із розглядом вашої кандидатури на пост першого віце-спікера?

- Ніякої інтриги. Моє висування дозволило висловити нашу позицію відносно антикорупційних критеріїв, яким повинне відповідати керівництво Верховної Ради. Згадаєте мої слова – ми ще не раз будемо повертатися до тих тез, які я озвучив у своєму виступі.

- «УДАР» боровся за посаду віце-спікера, яку зрештою посів «свободівець» Роман Кошулинський?

- У цієї політичної сили було бажання зайняти згадану посаду. Але слід пам’ятати, що разом з посадою з’являється і відповідальність за неї. Виходячи з того, що ми сповідуємо чесну співпрацю в опозиційному таборі, ми вирішили підтримати Кошулинського. У нас не було жодних сумнівів чи торгів. Але є речі, на яких я наполягаю перед колегами з опозиції з огляду на це кадрове рішення. Ми розраховуємо, що віце-спікер зробить усе для просування законів, які є дійсно установчими для України. Наприклад, про визнання єдності всіх українських державних утворень – статус Західноукраїнської Народної Республіки, Української повстанської армії. Побажання виборців треба виконувати. Якщо це буде зроблено, тоді ми не дарма голосували за представника «Свободи».

- Дуже показово-драматичною була ситуація із «видворенням» родини Табалових з сесійного залу. На вашу думку, хто має нести більшу відповідальність – люди, які здобували собі квоти в «Батьківщині», чи ті лідери, які їх туди брали?

- Я переконаний, що відповідальність депутата перед законом має бути персональною, разом з тим, необхідно ухвалити закон про можливість відкликання зрадників. Людей, які змінюють погляди, обманюють виборців, не голосують особисто, треба позбавляти статусу народного депутата. Ми ніколи не визнаємо зрадників і не будемо поряд з ними працювати. Хоча про нас брехали більше всіх, навіть порахували скільки в «УДАРі» буде «тушок». Але ми демонструємо єдність та налаштованість на роботу.

- Ще одна показова ситуація – затягування з визначенням по парламентських комітетах. В чому проблема? Чи відомо вже які сектори відійдуть опозиції, які владі? Хто їх очолить?

- Я не беру участі в цих переговорах, для мене посади неважливі. Від імені нашої фракції на перемовини делеговано керівника штабу під час виборів Віталія Ковальчука. Він сучасний і талановитий менеджер. Знаю, що закулісних переговорів «УДАР» не веде, і готовий працювати на будь-яких ділянках роботи. Хоча кадровий потенціал нашої політичної сили дозволяє очолити будь-який комітет. У нас молода і фахова команда. Оксана Продан - людина, яка дійсно знає як спростити життя малому та середньому бізнесу, зробити економіку ліберальною. Павло Розенко - сучасний фахівець в галузі соціального забезпечення, з європейським підходом. Віктор Пинзеник - фахівець світового рівня у питаннях фінансів і бюджету. Сергій Каплін – талановитий представник полтавського регіону, який знається на місцевому самоврядуванні, регіональних питаннях. Ольга Белькова – фахівець із розвитку освіти та інноваційних стартап-проектів, з використанням можливостей інтернету і мобільних технологій. Кожен з нас є самодостатньою людиною. Наше спільне бажання – реалізувати свої знання та переконання у вигляді законів.

- Щоб втілити свої знання потрібні механізми. На які комітети в Раді претендує «УДАР»?

- Якщо говорити про механізми, то, по-перше, ми шукаємо більше голосів. Як відомо, до нашої фракції вже приєдналися деякі мажоритарники-самовисуванці. По-друге, «УДАР» посилюватиме співпрацю з позапарламентськими рухами і організаціями.

Наше ключове завдання – це боротьба з корупцією. І в цьому контексті, наприклад, профільний парламентський комітет має нарешті повернути собі контрольні функції над правоохоронними органами, щоб очистити владу від корупціонерів. А їх багато. Сьогодні люди в погонах «кришують» цілі меблеві мережі, причетні до нелегального виробництва горілки...

- В своїй нещодавній колонці Радіо «Свобода» ви, зокрема, пишете, що «Україні потрібна принципово нова структура – Антикорупційне бюро України». Нагадаю, що на початку 2000-х років на той час секретар РНБО Євген Марчук пропонував створити Національне бюро розслідувань України, яке, в тому числі, мало займатися розслідуванням корупційних злочинів. Але тодішній президент Леонід Кучма не підтримав цю ідею. Ви вивчали попередні ідеї, розробки, досвід?

- Якби Євгену Кириловичу корумповані керівники держави не завадили тоді створити таку установу, то країні вдалося б уникнути численних корупційних злочинів. Я не просто вивчав попередній досвід, я його добре знаю. Я знаю, яку ціну заплатили українці за корупційних чиновників. Не Кучма з Медведчуком тоді платили, - ні, вони якраз стали мільярдерами. А все тому, що так і не дали створити Бюро.

Ми сьогодні прийшли у Верховну раду, щоб такі антикорупційні погляди втілити в життя. Поки ми не перекриємо на найвищих щаблях розкрадання бюджету, розвитку не буде. Корупція все знищує. Дуже розраховую на те, що ми і далі будемо спілкуватися з Євгеном Кириловичем, отримувати поради, щоб таке Бюро нарешті постало.

Для Віталія Кличка і для партії «УДАР», представником котрої я є, боротьба з корупцією є визначальною у боротьбі за нову Україну. На нашу думку, потрібні різке скорочення бюрократів, їхніх функцій.

Ми створимо Антикорупційне бюро України (АКБ), і цей орган буде підконтрольний і підзвітний саме парламенту. АКБ має знаходитися поза системою виконавчої влади і стати єдиним органом боротьби з корупцією в державі. Воно обов’язково має контролюватися громадськістю.

У керівництво АКБ — його Наглядову Раду, мають входити по 3 представники від антикорупційних ГО, від журналістів, та посадовці АКБ. Було б добре, щоб в державі постав потужний антикорупційний громадський рух. В парламенті нарешті мають почути людей, які готові виборювати свої права.

- Як ви думаєте, чому все-таки був перенесений візит Президента в Москву? Опозиція дуже критично висловилася щодо можливого приєднання України до Митного союзу (МС). Якими можуть бути ваші протидії?

- Це Міністерство закордонних справ мало б прояснити ситуацію і публічно сказати, яким був порядок денний та чому перенесли візит.

Що ж стосується Митного, а по-суті – Євразійського союзу. В першу чергу, ми вимагаємо прозорості: що саме готується до підписання, який статут цієї організації, який вона має бюджет? Чому ми повинні відмовлятися від курсу на євроінтеграцію і повертатися у минуле? Замість потяга в Європу нам пропонують сісти на дрезину в Сибір. А нам туди не потрібно.

Як колишній посол України в Білорусі, добре знаю речі, які нинішня влада ховає від людей. Митний союз є нічим іншим, як корупційним механізмом відмивання українського мита в іншу державу, - в наднаціональний орган в Москву. Наприклад, у Білорусь повертається лише 4,7% загальних митних надходжень. Україна за вступу до Митного союзу втрачатиме щороку щонайменше 110 мільярдів гривень.

Є інші сторони питання. Промислове виробництво, насамперед українські шахти, будуть приречені, навіть в разі застосування формул «3+1». Вугілля буде викопуватися і зразу закопуватися на Донбасі. Бо в Росії мито встановлюється для того, щоб підтримувати своїх шахтарів. А я хочу, щоб Україна підтримувала своїх.

Україна, на відміну від Білорусі і Казахстану, має можливості торгувати з найбільших ринком в світі – європейським. Саме туди нам треба експортувати продукцію і заробляти гроші. Звичайно, нам потрібен відкритий ринок з Російською Федерацією, а це може бути тільки за наявності режиму вільної торгівлі. Але чесного – без вилучень і обмежень.

Отже, ми вимагаємо не допустити рішень, що суперечать національним інтересам України. Не можна віддавати 110 млрд. грн. надходжень українського бюджету у Москву, забираючи ці гроші у пенсіонерів, вчителів, лікарів. Митний союз для України – це повернення в СРСР. Крім того, ніхто не говорить про величезну корупційну складову цього союзу. Через те, що Білорусь та Казахстан позбавлені функції контролю за стягуванням мита на своїй території, існує величезний чорний ринок з відмивання грошей. І штаб-квартира цього ринку знаходиться не в Мінську чи Астані, а зовсім в іншому місці.

- «Регіонал» Леонід Кожара, наприклад, каже, що «Україна в перспективі може стати єдиною країною в світі, яка матиме вільну торгівлю і з Європейським союзом, і з Митним союзом».

- Та немає ніякої зони вільної торгівлі з Росією. Вона не працює. Багато представників Партії регіонів мають ордени, вручені в Адміністрації Президента Росії. От хай би вдягнули ці ордени і поїхали в Москву та домовилися про зону вільної торгівлі - без вилучень і обмежень.

Для українських виробників обидва ринки є ключовими, та в першу чергу нам потрібно домагатися зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Чого хоче Росія? Їй потрібно підтримати власного виробника, а найголовніше – заволодіти нашими транзитними потужностями. А наші національні інтереси диктують зовсім інше.

Іван КАПСАМУН, «День»

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Новини