Ольга Белькова: Чим може онлайн-освіта стати в нагоді Україні? (Левый Берег)

31.01.2013 16:03

Технології в сучасному світі є одним із найлегших засобів реального покращення життя людей і вирішення всіх глобальних проблем. Майже всі частини життя сучасної людини пронизані технологіями і поєднанні між собою саме технологічними засобами.

Минулого тижня великотяжі інтелектуальної еліти світу збиралися для обговорення нагальних проблем людства у Давосі і чимало уваги приділили проблематиці освіти. Я мала нагоду послухати думки тих, хто творить класичну та онлайн освіту на Давоському філантропічному круглому столі, який проводився Фондом Віктора Пінчука, та кількох зустрічах за участі президентів всесвітньо-знаних університетів. Всі вони з неприхованим інтересом говорили про великий інтерес до онлайн освіти. Тому є об’єктивні підстави.

Ідея онлайн освіти зародилася у тенетах класичних університетів і однією з причин було намагання саме покращити якість. Класична освіта сьогодні є свідомою своїх недоліків – дороговизна, недоступність для багатьох тих, відіраванність від реалій, неможливість швидких змін, а відтак є прагнення покращення. З іншого боку, можливості освіти використовуються надзвичайно малою часткою людства і це є прикро. Кожен окремий університет прагне залишитися престижним і одночасно професори хотять впливати на весь світ і транслювати свої знання мільйонам.

З онлайн-освітою викладачам можна зекономити свої сили на монотонне викладення матеріалу, а студентам, які навчаються в університетах, можно звернутися до матеріалів лекції у зручний час. Викладачі і студенти, які винесуть частину передачі інформації у інтернет, можуть зосередитись на тому, що не можна отримати самостійно читаючи книжку – обговорення, дискусії та колективна робота. Викладачі також можуть приділяти більше часу дослідженням.

Вже сьогодні українським викладачам можна було б почати зміни в якості освіти із експериментів із включенням курсів, які розроблено колегами за кордоном до стандартної програми навчання. Декілька з них є вже титрованими українською мовою, як наприклад, курс Стіва Бланка з технологічного підприємництва на платформі Udacity. До речі, переклад було виконано групою з 10 волонтерів з усієї України, які, так як і я, вірять у можливості онлайн-освіти. Першою на мій заклик до перекладу зголосилася Людмила Коваль, яка сама є викладачем кафедри туризму УжНУ та сподівається, що цей курс навчить багатьох як зробити крок від ідеї до її впровадження.

Кількісний потенціал онлайн-освіти дійсно вражає. Засновники найбільших на сьогодні незалежних платформ онлайн курсів американських університетів Coursera та Udacity, почали з викладання курсу Стендфорду «Штучний інтелект» для більше ніж 100 тисяч студентів з усього світу. Його завершили близько 50 тисяч, але й це більше ніж загальна кількість студентів в КНУ ім. Шевченка. Побачивши інтерес до так званих MOOC (перекл. укр - масивні відкриті онлайн курси) від тисяч студентів з усього світу, викладачі-підприємці зрозуміли, що мільйони людей, які не зможуть навчатися в Стенфорді через нестачу коштів, віддаленність і інші причини, могли би отримати знання з цього курсу онлайн на незалежних чи афілійованих платформах та змінити своє життя вже зараз. Одна платформа може містити стільки курсів, на скільки вистачить снаги у професорів. Кожен освітній курс, який здебільшого заснований на самостійній роботі, вирішенні задач і обговореннях в чатах, може зібрати сотні тисяч учнів. За статистикою 2010 року кожен шостий американський студент очної форми навчання використовував онлайн курси у тій чи іншій мірі. Уявіть собі, що витрати на створення курсу онлайн є майже такими, як на очне викладання, а от вартість передачі та обробки знань студентам з кожною новою тисячею учасників класу наближується до мінімальної. Кожен курс у Гарварді коштує приблизно 4-7 тисяч долларів, а курси Гарварду, які сьогодні пропонуються на EdX є безкоштовними для тих у кого є компьютер та доступ до мережі інтернету. Досвід різний, але й витрати не порівняти!

 

Читайте: Пять шагов навстречу образованию

 

Як у кожної великої зміни і у онлайн освіти є багато проблем, які варто враховувати при впроводженні. Перш за все, це відмінність особистого досвіду студента при очному та дистаційному навчанні. Останній підхід вимагає надзвичайної дисципліни від студента та навичок самостійної роботи. Класичний стиль викладання професури не може бути прямо перенесений онлайн, бо слухачів онлайн курсів дуже важко втримати. На сьогодні, саме невисокий рівень кількості тих, хто спромігся довести курс онлайн навчання до кінця є основою критики від сторонників класичної освіти. Але ж не секрет, що в Україні і рівень відвідуванності стандартних лекцій не такий, яким можна пишатися. На останок мушу визначити, що найбільша перевага онлайн освіти – її дешевизна, є певною мірою загрозою існування в майбутньому класичних універстетів з їх потужною дослідницькою роботою. А якщо не стане останніх, то і курси онлайн стануть розроблятися на більш примітивному рівні без досліджень та аппробації в умовах очного навчання.

Моя порада українцям - не вагаючись отримати вигоди від навчання онлайн на відкритих платформах – Udacity, Coursera, EdX, Open University, iTunesU, Khan Academy та інших. А українським викладачам - варто придивитися до досвіду колег із заходу і доєднатися до революції в освіті не чекаючи, поки вона дойде до нас.

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Новини