Продан: Реального росту підприємництва зараз в Україні немає (RegioNews)

09.10.2013 16:00

По дорозі "від колишніх радянських до майбутніх європейських" Україна переглянула і кардинально змінила ставлення до багатьох речей. Серед них був і дрібний бізнес, який переріс у масовій свідомості зі "шкурного інтересу" в "надію економіки" - через масово підхоплений факт, що в Європі малі та середні підприємства забезпечують 50% ВВП. Звідти ж пішов і ентузіазм українських чиновників, з яким ростуть і множаться пропозиції та стратегії підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Чи відчули підприємці практичні наслідки цих декларацій, ІА RegioNews запитало в Оксани Продан - голови Всеукраїнського об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця».

Які стимули плануються на сьогодні державою для малого та середнього бізнесу?

Сьогодні діє Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні», Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні», готується в Уряді нова Програма на 2014-2024 роки. І чинний закон, і проект декларують готовність держави кредитувати, інвестувати, фінансувати створення робочих місць, створювати прозорі та конкурентні умови ведення бізнесу в Україні. Біда тільки в тому, що ці декларації узаконені, але не реалізовані ні в кредитній політиці, ні при формуванні бюджету, ні при прийнятті регуляторних актів.

Які пункти в українському законодавстві створюють перешкоди та ускладнення для діяльності малих і середніх підприємців?

Перше, і головне, що стосується не тільки малого, але і великого та незалежного від виконавчої влади бізнесу, це відсутність захисту права власності через неправосудну роботу судової системи України. Все інше – похідне від першого. Це невиконання, а часто – свідоме порушення законодавства чиновниками, контролерами. Це складне адміністрування усіх податків, крім єдиного. Це регуляторні норми, які часто суперечать одна одній або мають подвійне тлумачення. Це посилення монополізації в усіх сферах. Якщо узагальнити перешкоди, то це відсутність справедливого суду та корупція.

Які позитивні та негативні наслідки для бізнесу в Україні принесе Зона вільної торгівлі з ЄС – якщо розглядати окремо найближчий час та довгострокову перспективу?

Я не бачу негативу, про який іноді говорять щодо відкриття наших кордонів для іноземної продукції – ставки імпортного мита в Україні такі ж, як в ЄС, з часу приєднання нами до Світової організації торгівлі.

Разом з тим, наша українська продукція без ЗВТ та підписання Угоди про Асоціацію не має безперешкодного доступу на ринки Європи. Більше того, до тих пір, поки в Україні не скасують радянських та корупційних вимог до виробництва та не запровадять європейські стандарти безпечності в усьому, собівартість українських товарів у багатьох випадках буде не конкурентною. Саме підписання Угоди дасть нам можливість прискорити перехід на європейські стандарти. Крім того, Угода передбачає і запровадження нової, правосудної судової системи, ми беремо на себе зобов’язання гарантувати право власності в Україні, а це є обов’язковою умовою розвитку виробництва та інвестицій в економіку.

Зона вільної торгівлі дасть нам можливість вже сьогодні експортувати українські товари в Європу, створить умови для ширшого виробництва товарів за європейськими стандартами та забезпечить майбутні інвестиції в економіку України. Це все – створення робочих місць, ріст реальних доходів громадян та економіки України.

Якщо порівняти умови ведення бізнесу в Україні та за кордоном – які закордонні практики Україні було б непогано перейняти, а які моменти, навпаки, більш сприятливі на вітчизняному просторі, ніж в інших країнах?

Однозначно нам необхідно запровадити реальний контроль за безпечністю продукції, це потрібно не тільки споживачам, але й виробникам, адже часто покупці обирають не українське через відсутність довіри до його безпечності та якості. В економічно розвинених країнах немає такого регулювання – безмежного та корупційного, як у нас. Там є конкретні визначені вимоги до конкретних видів діяльності, з якими можна ознайомитись до початку ведення бізнесу. Звичайно, нам необхідно позбавитись бюрократичних процедур на усіх етапах відкриття, ведення, закриття бізнесу.

Що доброго є у нас? Думаю, що перспектива конкуренції, яка сьогодні перекривається бюрократичним, адміністративним та корупційним тиском органів влади. Якщо тиску не буде, наш ринок буде дуже привабливим для виробників.

 

Виконання яких завдань вкладає ЄС у вимогу покращення бізнес-клімату в Україні?

Повторюсь – обов’язково захист права власності. Крім цього – прозорі процедури, реформування системи державних закупівель, спрощення податкового адміністрування та обов’язкове виконання законів органами влади.

Які сфери діяльності та галузі економіки зараз найбільш/найменш сприятливі для відкриття власної справи? Якими програмами мають можливість скористатися бізнесмени-початківці, наскільки поширена практика фінансування ідей?

Реально підтримкою нових ідей в Україні займаються приватні стартапи, вже з’явились венчурні підприємці, є навіть бізнес-ангели, але, на жаль, такий бізнес в Україні ще не розвинений. Держава надає мізерні кошти для відкриття власного бізнесу безробітними (до річної заробітної плати), а також має на всю Україну на рік близько 14 мільйонів гривень для компенсації кредитів.

Що відомо зараз про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 рр.? Чи долучає влада до її розробки громадські організації і вашу зокрема?

Так, обговорення пропонується. Але ні я, ні багато інших лідерів підприємницьких об’єднань не вважають за доцільне приймати участь в обговоренні чергових декларацій і витрачати на це час, необхідний для захисту підприємців чи для їх навчання.

Як позначиться розвиток державно-приватного партнерства на малому та середньому бізнесі?

На сьогодні прийнятий колись з великою помпою закон не діє, бо має теж багато декларативних моментів, які потребують додаткових рішень для реалізації. Але й тоді державно-приватне партнерство буде стосуватись великого бізнесу в більшій мірі, бо потребує великих капіталовкладень, яких у малого бізнесу немає.

Наскільки активно підприємці в Україні працюють над пошуком нових способів підвищення ефективності бізнес-діяльності; чи охоче переймають ідеї, які набувають популярності за кордоном?

Не тільки переймають, але й реєструють свій бізнес за кордоном, подалі від українського корупційного законодавства. І якщо раніше це робили переважно програмісти, то потім до цього дійшли і виробники і навіть середній бізнес з надання послуг. Вони реєструються там, а працюють тут.

Наскільки велика зараз частка підприємств, які припиняють свою діяльність? Чи змінюється ця кількість останніми роками?

Офіційна статистика досить непогана, начебто мало закриваються і гарно відкриваються. Але слід не забувати, що закрити підприємницьку діяльність в Україні непросто, тож часто не працюючі підприємці просто здають звітність, але не працюють. Ріст платників єдиного податку у 2011 році був пов'язаний з ліквідацією фіксованого, з якого усі переходили на єдиний. А ріст підприємців у 2012 році пов'язаний з відновленням можливості співпраці між великим та малим бізнесом, коли частина підприємців вийшла з тіні або відновила свою діяльність.

Загалом, зараз немає реального росту підприємництва ще й через те, крім умов ведення бізнесу, що значно скоротилась купівельна спроможність українців, а отже вони менше стали купувати товарів і послуг.

Підготували Наталія Коляда та Артем Черничко

 

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
Новини