Продан: Якби моя воля, я би ПДВ скасувала… (Податкова правда)

18.10.2013 09:24

Податкова правда: Три роки тому Ви брали участь у протестних акціях малих підприємців проти прийняття проекту Податкового кодексу. Як захищаєте інтереси бізнесу сьогодні, у статусі народного депутата?

ОКСАНА ПРОДАН: Я була одним із ініціаторів та організаторів акцій протесту проти Податкового кодексу України, а також співавтором законопроекту про спрощену систему оподаткування (яка діє з 2012 року). Тоді нам, лідерам підприємницьких організацій, було складніше працювати, бо доводилося звертатися по допомогу до депутатів, переконувати їх у необхідності підтримки позиції малого та середнього бізнесу. Зараз дещо легше. Хоча я – єдиний представник малого та середнього бізнесу у Верховній Раді. Продовжую працювати у Всеукраїнському об’єднанні підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» (до складу якого входить понад 50 об’єднань підприємців із різних регіонів і галузей). Я та мої колеги з фракції «УДАР» уже внесли комплекс законопроектів, спрямованих на спрощення умов ведення бізнесу, на створення можливостей саме для малого та середнього бізнесу. 

П.П.: Про які законопроекти йдеться?

О.П.: Наприклад, було внесено законопроект №1182, який знижує ставку ЄСВ до 18,1 процента. Важливо, що і Міндоходів уже задекларувало зниження ставки до 18 відсотків. Законопроект №2149 скасовує чинні довідки від одних органів до інших і запроваджує систему державного обслуговування підприємців та інших громадян (цей документ увійшов до переліку погоджених усіма фракціями для прийняття в євроінтеграційному пакеті). Законопроект №2306а визначає прозорі правила електронної комерції. Законопроект №2571 передбачає запровадження відповідальності платників податків лише за власну несплату податків і зборів. Законопроект №2999 спрямований проти можливості рейдерського захоплення господарських товариств. Законопроект №2418а запроваджує накопичувальну систему пенсійного страхування. Законопроект №2087а спрямований на відтермінування відповідальності за неподання електронної звітності по РРО.

Окрім того, наша фракція підготувала альтернативні проекти щодо безпечності харчових продуктів і відповідальності контролюючих і дозвільних органів. Особисто я завершую роботу ще над двома законопроектами (щодо зміни системи регулювання та щодо комплексних змін адміністрування роботи з РРО) Також продовжую працювати над податковою системою і системою пенсійного страхування. Окремим напрямком роботи є питання оформлення земельних ділянок та їх оплати, а також малих архітектурних форм. 

П.П.: Податкове законодавство повинне мати певну стабільність. На жаль, цього немає. ЧИ не час запровадити мораторій на зміни до Податкового кодексу?

О.П.: Законодавці ініціюють подібні зміни зрізних причин: для збільшення надходжень до бюджету; для піару; для зменшення фіскального тиску на виробництво. Сам Кодекс забороняє, щоб його змінювали менше, аніж за шість місяців до початку наступного року. Проте, цю норму відверто ігнорують, коли йдеться про наповнення держбюджету. І її «не побачили» навіть тоді, коли приймали Податковий кодекс (хоча така норма була і в попередньому законодавстві). Тому запровадження «податкового» мораторію ситуації не покращить. Ба більше, час від часу парламент ухвалює рішення, які відновлюють права платників податків (як це було, наприклад, із нормами щодо РРО). Чинний Кодекс потребує доопрацювання, насамперед, для визначення прозорих норм на користь людей. Саме тому ми й виступали проти його прийняття у 2010 році. 

П.П.: Чи влаштовує Вас ситуація у сфері спрощеної системи оподаткування? Які тут є «больові» точки?

О.П.: Я залишаюсь на своїй позицій: єдиний податок повинен бути єдиним і включати всі інші платежі, в тому числі й ЄСВ. Реалізація «спрощенки» показує, що необхідно вдосконалювати відповідальність за порушення її норм. Підприємець не повинен втрачати право працювати на єдиному податку через помилку, а не зловживання. Так само важливим є питання розміру штрафів для «спрощенців». 

П.П.: Навіщо в Україні існує такий корупційний податок як ПДВ? Чому його не скасували й досі?

О.П.: Якби виключно моя воля, я би ПДВ скасувала. Вважаю це можливим навіть після підписання Асоціації з Євросоюзом: там передбачено п’ять років перехідного етапу. Ми всі добре розуміємо: саме ПДВ є найбільш корупційним податком, який дуже цікавий для хабарників. З моєї точки зору, існує лише один об’єктивний аргумент його існування – це сприяння власним експортерам. Проте, держава зобов’язана створити інші механізми сприяння та розвитку виробництва, причому не стільки для великих експортерів, скільки, насамперед, для українських споживачів. 

П.П.: Ви увійшли до числа співавторів законопроекту, який передбачає скасування сплати екологічного податку (за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів). Чим це зумовлено?

О.П.: Наша фракція не віддала жодного голосу за введення «утилізаційного» збору, ухваленого Верховною Радою ще влітку цього року. Ми вважаємо, що це є ще одним механізмом вилучення коштів у споживачів, обмеження доступу споживачів до дешевших та якісніших автомобілів, а також новим шляхом збирання коштів для наступного «освоєння» тими, хто при владі. Цей закон не передбачає механізмів забезпечення утилізації, не захищає екологію. Зрештою, розмір збору значно вищий, аніж у європейських країнах (у 3-10 разів). До речі, навіть міністерство економічного розвитку визнало, що цей закон потребує змін. Саме тому ми і внесли проект закону про скасування утилізаційного збору. На мій погляд, це найвірніше рішення у нинішній ситуації. 

П.П.: Як Ви ставитесь до ідеї скасування податку на прибуток?

О.П.: Особисто я би об’єднала податок на прибуток в адмініструванні з бухгалтерським обліком. Причому з обов’язковим збереженням єдиного податку для малого бізнесу і скасуванням ПДВ.

П.П.: Як відомо, адміністрування єдиного внеску передали від Пенсійного фонду України до Міндоходів? Від цього щось змінилося?

О.П.: Сьогодні для платників змінились тільки рахунки, і більше нічого. На жаль, усі процеси, які б могли бути запущені в зв’язку з таким об’єднанням, чомусь зупинено. Отже, немає й позитиву для економіки. Навіщо гроші забрали у страховика – у Пенсійного фонду? Це ж не правильно. Усе могло бути інакше у разі дотримання інших умов: якби держава юридично взяла на себе виплати за солідарною системою, об’єднала податок з доходів фізичних осіб із єдиним соціальним внеском, спростила адміністрування та знизила ставку фіскального навантаження на заробітну плату, а Пенсійному фонду залишила б лише функції обліку пенсійних виплат і накопичувальної системи. 

П.П.: Ви згодні з тим, що Міндоходів – це каральний орган, який лише заважає бізнесу працювати й розвиватися?

О.П.: На сіті-лайтах представники цього відомства, здається, вже другий рік пишуть, що вони – сервісний орган, створений для допомоги бізнесу. Насправді ж Ви маєте рацію: Міністерство доходів і зборів – це величезний контролюючий орган із практично необмеженими повноваженнями щодо перевірок, нарахування, відшкодування… 

П.П.: Наскільки виправданим є створення сервісу Міндоходів для обслуговування клієнтів?

О.П.: Такий сервіс повинен бути, але не формальний, а реальний. У Росії, наприклад, усі платники податків (фізичні та юридичні особи), мають свої кабінети на сайті податкового органу: вони сплачують, нараховують, перевіряють нарахування та спілкуються із податківцями у режимі он-лайн. У Великобританії через сайт профільного міністерства економіки можна дізнатися про вимоги усіх контролюючих органів щодо кожного виду діяльності, при чому без додаткових спілкувань із податківцями та іншими чиновниками. 

П.П.: До чого, на Ваш погляд, призвело механічне об`єднання митників і податківців?

О.П.: До порушення законодавства! Декілька місяців ці органи діяли всупереч законам, без визначених для міністерства повноважень. Наразі митниця де-факто підпорядкована податковим органам. Але ж вона повинна працювати за Митним, а не за Податковим кодексом. 

П.П.: Що найбільше турбує підприємців, які звертаються до Вас зі своїми запитаннями і скаргами?

О.П.: Сьогодні головна проблема бізнесу пов’язана з тим, що чиновники не виконують закон: затримують документи, не видають свідоцтв і дозволів, незаконно позбавляють ліцензій і сертифікатів, не відшкодовують ПДВ. Подібні порушення здійснюють як центральні органи виконавчої влади, так і органи місцевого самоврядування. Часто це пояснюється неоднозначністю трактування норм закону. Наприклад, у місцевій раді відповідні питання розглядаються, бо немає конкретних термінів подання для виконавчих органів. Я вважаю, що чиновники нехтують законами через те, що відсутня відповідальність – особиста й фінансова. Саме тому податківці можуть не відшкодовувати ПДВ, казначейство не завжди перераховує наявні кошти з рахунка виконавчої служби, ветеринари здатні зупинити виробництво чи імпорт, а санітари наполягають на перевірці холодильників. І така ситуація владу цілком влаштовує: вона робить усе, щоб прозорі механізми мінімізувати. Чому, скажіть, будь ласка, ліцензування замінюють сертифікацією та атестацією? Бо щодо ліцензування у законодавстві виписані прозорі механізми, за яких корупція мінімізована. Ба більше, вже є законопроект, який пропонує скасувати експертно-апеляційну раду з ліцензування, яка залишилась чи не єдиним механізмом захисту ліцензіатів від свавілля чиновників. Як народний депутат бачу своє завдання у визначенні простих і прозорих процедур регулювання. І такі законопроекти найближчим часом будуть внесені на парламентський розгляд. 

П.П.: Невже нинішні дії парламентської більшості можуть призвести до нового податкового майдану?

О.П.: Згадаймо, чому в 2010 році підприємці вийшли на вулиці? Бо у них забирали право легально працювати. Якщо знову будуть подібні ініціативи, вони знову захищатимуться. Я в цьому впевнена: у нас є досвід і підтримка з боку цілої фракції у Верховній Раді. На жаль, влада продовжує ініціювати норми, які звужують можливості підприємців, посилюють тиск на виробництво. І дуже часто ці ініціативи не мають жодного стосунку до інтересів економіки, споживачів, країни. Так, нещодавно ми «відбивали» електронну звітність з касових апаратів на рівні парламенту, а зараз я це роблю на рівні уряду. Цього році кардинально змінилась оцінка майна з метою оподаткування – це може стати приводом для масових протестів. Цьогоріч також запроваджено податок на нерухомість, який викликає величезне нерозуміння знову таки від усіх громадян, які є платниками цього податку. Введення податку з обороту, яке пропагує зараз Міндоходів, так само може стати проводом для публічних акцій. Я перелічила лише деякі «ноу-хау», що можуть стати приводом для акцій. Проте, основна причина – загальне зубожіння українців та зменшення їх купівельної спроможності за одночасного збільшення фіскального тиску на виробництво. Саме тому я не перестаю працювати на об’єднання та посилення підприємницьких структур. Їх у нашій «Фортеці» - уже 53! Отже, малий та середній бізнес нині спроможний захистити свої права у рідній країні.

Спілкувався Володимир Галега

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Новини