Чумак: "Квінтесенція Майдану — це плакат "Зрозумійте нас, задовбало!" (Інсайдер)

23.12.2013 14:31

У неділю опозиція провела п'яте віче з початку акцій протесту. На ньому було оголошено про створення народного об'єднання "Майдан", в яке увійшли як політики, так і громадські діячі й активісти. За словами Юрія Луценка, мета об'єднання — поширювати ідеї Майдану на Схід і Південь України.

Об'єднання було створене лише в суботу ввечері, але вже в неділю ввечері в ньому почався конфлікт між політиками й активістами. Зокрема, останні обурені, бо не узгоджували озвученого складу співголів.

Наразі в процесі є три течії — самі активісти, "Батьківщина", яка намагається взяти процес у свої руки, і УДАР, який три тижні окремо вів переговори з різними активістами, але, зрештою, теж долучився до НОМа (так скорочено називається нове утворення).

Після завершення віча кореспондент INSIDER поговорив з УДАРівцем Віктором Чумаком, який брав активну участь у переговорних процесах, про мету нового утворення і про перспективи протесту.

- Коли виникла ідея цього об'єднання, хто вів переговори і яка його мета?

- Я думаю, років два тому.

- Тобто?

- Я правду кажу, не брешу. Тому що розмови про таке об'єднання, такий широкий громадський рух тривали вже років зо два. В різних середовищах пропонували різні формати, різні люди. Загальна ідея була в усіх одна й та ж — потрібен дуже сильний загальнонаціональний рух, який би об'єднав громадське середовище і політиків. Щоб вони не були відірваними. Щоб політики не захотіли використовувати громадське середовище на свою користь чи навпаки. Бо в нас є така дискусія: хто перший — яйце чи курка.

- Це не є своєрідним компромісом у тому протистоянні, яке було на початку Майдану між політиками і громадськими активістами?

- Це скоріше не компроміс, це продовження. Слава Богу, прийшло розуміння, що таке громадське середовище і політики, кожен має свої сфери і свої завдання.

Прийшло розуміння, що без громадськості, без громадян політики залишаються лише депутатами Верховної Ради. І є небезпека в тому, що політики — опозиційні чи провладні — дуже відірвані від цього живильного середовища.

Абсолютно нормальним для мене — хоча я трохи нетиповий політик — є ротація політичного складу через громадське середовище, щоб політики не загнивали зсередини.

- У цього новоствореного об'єднання є якийсь план-мінімум, що ви будете робити?

- Без сумніву, повірте, що останні 2 тижні ми тільки те й робили, що домовлялися і малювали ці плани-мінімуми.

- Добре, тоді назвіть хоча б три позиції, що ви робитимете в першу чергу?

- Все дуже просто. Перша позиція — організаційна. Ми будемо розширювати цю базу і залучати все більше людей, у тому числі регіональних активістів. Зараз ми створили організацію, до складу якої входить 37 осіб. Тепер треба зробити так, щоби було 537, потім 1037, які отримають мандат від організації і поїдуть працювати в регіони.

Скажіть, можна бути зараз такими ідіотами, щоб не залучити 7 тисяч дніпропетровців, які кожного разу виходять на Євромайдан? Треба бути повними ідіотами, щоб не зробити цих людей своїми активістами. Чи можемо ми не залучати 5 тисяч сімферопольців, які виходять на Євромайдан? Чи можемо ми пропустити, що в Луганську і Донецьку люди також виходять на Євромайдан? Нехай це одна людина, але вона є.

- Ви поїдете в регіони і проводитимете там якісь аналоги "Вставай, Україно!" чи це буде робота активістів?

- Це буде і робота активістів на місцях, і ми поїдемо. Ми маємо дати людям абсолютно чітку ідею — заради чого хочемо це робити. Це не просто працювати заради праці, заради створення нового руху. Ми будемо працювати заради створення нової країни. Тому сюди увійшли громадські активісти, експерти, які можуть намалювати модель тієї країни, до якої ми прагнемо, яка форма правління в державі буде.

Ви вже певно чули, що ми домовилися, що наступним кроком усе-таки буде парламентсько-президентська республіка.

- Тобто ви будете писати свій проект Конституції?

- Як варіант — так, але головне — бачити, як повинна працювати система. Закон — це вже остаточний крок. А спочатку треба намалювати, як система працює. Не треба починати з законів, це — ідіотизм. І те, що робить наша Верховна Рада, — близьке до ідіотизму, бо люди не знають, як має працювати система, зате вони ліплять, як пиріжки, свої закони, які потім ніхто не виконує, бо виконати це неможливо.

Тому ми повинні дати людям візію нової країни, і це є головним завданням.

- Було вже багато спроб давати такі візії "ідеальної країни". У Юлії Тимошенко 2006-го була ціла програма, яку так і не було втілено в иття.

- Тимошенко це робила, коли була при владі. А робити це, коли в країні все спокійно, неможливо. Треба це робити, коли країна на зламі.

- Ви знаєте, все-таки це схоже на те, що опозиціонери не можуть зробити якісь радикальні політичні кроки, і тому дають якусь, вибачте, "замануху", щоб зайняти народ?

- Яка замануха? Самоорганізація народу — це замануха? Це нормальний крок, який передбачений нашим законодавством, яке ніхто не хоче виконувати. Створити будинкові комітети, квартальні комітети, які будуть вимагати від влади робити те, що вона повинна. Створити комітети контролю за місцевим самоврядуванням.

Тобто завдання — зробити з населення громадян. От це і є надзавдання цього руху. Вийде — отже, колись будуть пам'ятники не тільки на надгробках. Ні — наступні прийдуть і зроблять.

- Якщо є таке об'єднання, то воно передбачає і єдиного лідера. А отже, теоретично, і єдиного кандидата в президенти. Чи можливо це, оскільки досі три політичних лідери опозиції не демонстрували такого бажання?

- Теоретично, я цього не відкидаю. Якщо об'єднання до цього дійде, то воно вимагатиме цього від політиків і тиснутиме на них. І це буде правильно.

- Але поки що, я так розумію, немає якогось чіткого плану?

- Розумієте, лише в суботу ввечері було врешті-решт ухвалено рішення про створення, відтак вирішили вийти з цим до людей. Плани є в кожного, і їх зараз треба узагальнити.

- Хто працював над цим проектом? Можете їх назвати?

- Вони ж усі названі. Ці 37 осіб, які делеговані. Але працювало значно більше. Я був за останній тиждень на трьох таких зустрічах, де сиділи близько 70 людей, які "кипіли" і говорили про свої ідеї.

- Я правильно розумію — опозиція відмовилася від радикальних дій і вирішила морити владу стоянням на Майдані?

- Ні, це не опозиція обрала такий шлях, а влада.

- Як ви думаєте, чи не вдасться влада перед Новим роком до якихось кроків, щоби таки прибрати з Майдану людей?

- Чесно кажучи, не думаю. Не вірю, що будуть якісь силові кроки саме владних інституцій — міліції, "Беркута"...

- А провокації?

- А от від провокацій ми не застраховані. Будуть різні спроби — і п'яні, і наркомани, і бомжі, і душевно хворі, які будуть робити якісь панічні кроки. Від цього ніхто не застрахований, але комітет самооборони Майдану про це знає, вони над цим працюють. Думаю, що наше головне завдання — це утриматися тут на свята, щоб була нормальна позитивна атмосфера.

- Є ще такий момент, що люди на свята можуть роз'їхатися.

- Знаєте, я думаю, що цей Майдан уже нікуди не розійдеться. Ну хтось поїде, залишиться 5-10 тисяч. Але сьогодні теж боялися, що ніхто не прийде. Прийшли? Так.

- Все одно людей менше, ніж у попередні рази.

- Слухайте, не можна що чотири дні збирати мільйон. Прийде час, і знову буде мільйон.

-  Але в людей наступає втома і це невідворотно.

- Послухайте, три роки ця влада укріплювалася по всій вертикалі. Зміни за рухом пальця не відбуваються. Вони відбуваються виснажливою тяжкою працею, у тому числі всіх громадян, не тільки політиків.

- Зважаючи на позицію влади і її небажання вести діалог, вам доведеться стояти тут до наступних президентських виборів.

- Серби стояли три місяці, болгари ходили рік, в інших країнах таке стояння було по року, і по два. Нічого страшного. Це нормальний політичний процес і формування політичної нації. Це не відбувається за один день. Ми отримали державу в подарунок. Це треба визнати. Люди, які її отримали, замість того, щоби будувати класні демократичні практики, почали цією кришталевою вазою забивати цвяхи. Люди в підсумку зневірилися в державі, тому зараз цю довіру треба відновити.

Ми хочемо зараз відновити довіру людей до політиків, показати, що вони можуть спокійно ходити серед людей, зустрічати з ними Новий рік, відмовитися від своїх пільг. Це наше завдання на сьогодні, і більшість країни це вже розуміє. Як би люди не лаялися на політиків, без них політика не робиться.

- Є ще частина країни, яка делегує своїх представників на антимайдан.

- Я сьогодні на Майдані звертався саме до цієї частини, говорив російською мовою, що тут стоять не їхні вороги. А такий самий народ, який потерпає, як і вони. Що і в Донецьку, і у Львові люди потерпають від низької зарплати, від поганої медицини, поганої освіти, і там, і там душать бізнес, і там, і там міліція б'є громадян. Але у Львові змогли піднятися з колін.

- Але треба визнати, що є люди, для яких пільги дорожчі, ніж свободи.

- Тому треба взяти ноги в руки і поїхати в Донецьк, Дніпропетровськ, Херсон, і сказати, що на Майдані стоять люди, які хочуть жити краще. І пропонують так само жити краще і людям на Сході. Тому що розлом проходить не по лінії Схід-Захід, а розлом іде між владою, яка абсолютно не чує людей, і людьми, які вимагають, щоб їх почули.

Я в п'ятницю казав на круглому столі в Кравчука, що квінтесенція Майдану — це плакат, який висить тут з боку Європейської площі "Зрозумійте нас, задовбало!".  От так.

Тетяна Ніколаєнко, Інсайдер

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Новини