Тарас Кутовий: Робота Аграрного комітету Ради 8-го скликання ефективніша за попередні роки

07.12.2015 12:40

Минув рік роботи Верховної Ради восьмого скликання. Про те, наскільки ефективно працювали протягом цього часу депутати, Тарас Кутовий - голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, розповів в ефірі парламентського телеканалу «Рада».

«Абсолютно об’єктивно можна сказати, що ефективність роботи комітету цього скликання дуже висока. З огляду на розглянуті комітетом законопроекти, підготовлені і, у тому числі, проголосовані, це взагалі не порівняти з попередніми скликаннями. Але ми б хотіли бачити більше проектів, які виносять на розгляд до сесійної зали. На даний момент 9 законопроектів підписано Президентом, один чекає на підпис, 6 законопроектів чекають другого читання, і у нас є ще до 20 законів, які прийняті комітетом, дуже нагальні, але ми не бачимо їх у порядку денному. У мене була ініціатива проводити так звані «аграрні блоки» або «аграрні дні» у Верховній Раді. Спікер підтримав цю ініціативу, і, до речі, цікаво, що після нашої ініціативи й інші комітети так само захотіли мати свої блоки. Можливо, це непогана ідея, тому що увага зосереджується на певній тематиці і народним депутатам буде легше тримати фокус». «Основними я би назвав два напрямки, за якими працював комітет. Це напрямок дерегуляції — зняти всі давні перепони для аграріїв. Ми у першому читанні проголосували закон про основні напрямки дерегуляції в АПК та за скорочену процедуру підготовки до другого читання. Сподіваюся, що до Нового року ми приймемо його у другому читанні. Таким чином, ми хочемо прибрати бюрократичні нісенітниці, які несуть елементи корупції, а не харчової безпеки. Ми вирішили питання облаштування дозвільної документації, пов’язаної із землею, тобто спрощення процедур оформлення, у тому числі і спадщини (не тільки земельних ділянок, а й нерухомості, яка розташована на цих ділянках). Йдеться про розірвання замкнутого кола: якщо немає документів на землю — не можеш оформити хату, немає документів на хату — не можеш оформити землю. У селі і так всі все знають, є сільрада, є відповідні записи, навіщо зайва бюрократія? Другий важливий напрямок: інтеграція українського законодавства до європейського. Ми прийняли великий закон про безпеку та якість харчових продуктів, закон про корми —це те, що дасть можливості нашій продукції побачити європейські ринки. Але, на мою думку, вони важливі з точки зору стандартів якості, бо у нас сильний внутрішній ринок. Це означає, що українські споживачі будуть отримувати продукти європейської якості». «Законом про продовження терміну дії мораторію на продаж земель сільгосппризначення ми зняли емоційну напругу. Законопроект про ринок земель не прийнятий, без нього ринок не відкриється. А загалом парламент чітко сказав, і такою є також моя позиція, і членів комітету, і я думаю, більшості мислячих членів парламенту — треба перестати спекулювати на цьому питанні. У моєму законопроекті зафіксовано, що до 1 березня ми повинні отримати від Кабінету Міністрів чітке бачення можливого ринку землі. У нас є багато людей, яким були надані паї, але вони померли, дехто навіть не мав спадкоємців. То куди подіти і як розпорядитися цією неуспадкованою землею, якої майже мільйон гектарів? Ми не можемо говорити про ринок землі, коли не можемо чітко сформулювати ціну, не сформовано державний земельний кадастр. Якщо у результаті буде напрацьоване рішення не продавати землю, то це питання треба закрити. Я вважаю, що землю, насправді, продавати не можна, є інші механізми, які можуть забезпечити інвестиції в український аграрний сектор».

"Події та коментарі"

Регіональні організації

Події та анонси

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Новини